Головна » Статті » Мої статті

Адаптація дитини з порушеннями слуху в інклюзивному класі.
Більшість педагогів загальноосвітніх закладів вважають, що дитину з порушенням слуху слід навчати в спеціальному закладі. Проте, зарубіжний і вітчизняний практичний досвід свідчить, що є непоодинокі випадки успішного навчання дітей глухих та зі зниженим слухом в загальноосвітніх закладах разом з чуючи ми однолітками. Головна проблема для таких дітей - отримання інформації в тому ж обсязі, що й решта учнів. Найкраще, аби дітям цієї категорії у звичайній школі допомагали навчатися сурдопедагоги чи сурдоперекладачі. Але, ймовірніше, до звичайної школи прийде дитина, яка вже володіє навичками спілкування: може говорити, трохи чути і читати по губах. Перед тим, як почати її навчати, з'ясуйте, якими навичками вона володіє, як краще організувати навчальний процес і її спілкування з однолітками. Спілкуючись із дітьми з порушеннями слуху, потрібно говорити дуже чітко (однак, не потрібно кричати), не забувати дублювати сказане (письмово чи перефразовуючи інформацію), особливо якщо справа стосується термінів, правил, інструкцій тощо. Навчальні фільми, по можливості, мають супроводжуватися субтитрами. Для того, щоб діти з порушеннями слуху краще орієнтувалися, у класі варто встановити сигнальні лампочки, що сповіщатимуть про початок і кінець уроку. Місця для тих, чий слух знижений значною мірою, можуть бути обладнані електроакустичними приладами та індивідуальними навушниками. Кілька порад вчителеві: - Навчіться перевіряти справність слухового апарату дитини. - Ознайомтеся зі спеціальними технічними засобами, які сприятимуть ефективності навчального процесу. Доцільно, аби навчальний заклад придбав необхідну апаратуру. - Учень має сидіти достатньо близько, добре бачити вчителя, однокласників та унаочнення. Він має чітко бачити артикуляційний апарат усіх учасників уроку. - Використовуйте якомога більше унаочнень. - Стежте за тим, щоб учень отримував інформацію в повному обсязі. Звукову інформацію необхідно підкріплювати та дублювати зоровим сприйняттям тексту, таблиць, опорних схем тощо. - Починаючи розмову, приверніть увагу учня: назвіть його ім'я чи торкніться його руки. Звертаючись і розмовляючи з учнем, дивіться на нього, щоб він міг бачити усі ваші рухи (артикуляцію, вираз обличчя, жести, мову тіла). - Перед тим, як розпочати повідомлення нового матеріалу, інструкції щодо виконання завдання тощо, переконайтеся, що учень дивиться на вас і слухає. - Не затуляйте обличчя руками, не говоріть обернувшись до учня спиною. Якщо необхідно - зробіть запис на дошці, а потім, повернувшись обличчям до класу, повторіть написане та прокоментуйте. - Говоріть достатньо гучно (але не надто - це спотворює слова), в нормальному темпі, не перебільшуючи артикуляцію, рухи губами. - Час від часу переконуйтесь, що учень вас розуміє. Не вважатиметься нетактовним запитати його про це. Якщо учень просить щось повторити, спробуйте перефразувати повідомлення, вживаючи короткі прості речення. - Якщо ви не зрозуміли відповідь учня, попросіть його повторити ще раз чи написане те, що він хотів повідомити. - Якщо ви повідомляєте складний матеріал, що містить терміни, формули,дати, прізвища, географічні назви, доцільно надати його учневі в письмовій формі. - Використовуйте роздатковий матеріал, що найповніше передає зміст уроку. - Переконайтесь, що всі слова в тексті зрозумілі. По можливості спрощуйте текст. - Ініціюйте мовленнєве спілкування учня. Не перебивайте його, дайте можливість висловити думку.
Консультант сурдопедагог ОПМПК Кутова О.М.
Категорія: Мої статті | Додав: opmpc (01.10.2013)
Переглядів: 559 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: