Особлива дитина

Дисграфія та дислексія: хто винен та що робити?

Логопеди  звертають увагу на "дзеркальний” характер письма дітей. Дзеркальне письмо спостерігається при різних порушеннях.

Грає роль і спадковість, коли передається не сформованість мозкових  відділів, їх якісна незрілість.

 Порушення читання частіше стає видно в другому класі. Іноді дислексія з часом компенсується, але іноді і залишається .

Наявність вроджених особливостей, які впливають на виникнення дислексії та дисграфії, пояснює той факт, що обидва порушення спостерігаються у однієї дитини.  Але ознак відставання в розумову розвитку частіше за все у такої дитини не спостерігається.  Дитина виявляється не встигає з української мови, хоч добре навчається з математики і інших предметів, де здавалося б, що потребує більше кмітливості.

Іноді причиною дисграфії може бути двомовність в сім’ї. Причиною дислексії та дисграфії може бути і розлад в системах, які забезпечують просторові та часові сприймання.

Вічне запитання: що робити?  Що робити, якщо у  дитини виявили дисграфію або дислексію?

Перш за все: не панікувати. Такі діти можуть оволодіти читанням та письмом, якщо будуть систематично та наполегливо займатись. Одним знадобляться роки занять, іншим -  місяці. Частіше суть занять – розвиток фонематичних процесів та оптико – просторових уявлень.

Краще за все не тільки звернутись до логопеда, але й самим займатись з дитиною.

Непогано  було б також звернутись до психіатра та невролога: вони допоможуть логопедичним заняттям, запропонувавши певні стимулюючі, покращуючи пам’ять та обмін речовин мозку  препарати. Головне – пам’ятати, що дисграфія та дислексія – це такі становища, для корекції яких потрібна співпраця лікаря, логопеда та батьків.

Є кілька вправ, які допоможуть дитині корегувати дисграфію:

Кожного дня протягом 5 хвилин (не більше) дитина в будь-якому тексті, (крім газетного) закреслює задані  букви. Починати потрібно з однієї голосної, а потім  перейти до приголосних. Варіанти можуть бути різні. Наприклад: букву А підкреслити, а букву О обвести. Можливо давати парні приголосні, а також ті, у вимові яких або в їх розрізненні у дитини є проблеми. Наприклад: р-л, с-ш…

Через 2-2,5 місяця таких вправ(але при умові – кожного дня та не більше 5 хвилин) покращується якість письма.

Кожного дня пишіть короткі диктанти олівцем. Невеликий текст не втомить дитину, і вона буде менше робити помилок  (це підбадьорює…) Помилки не виправляйте в тексті. Зробіть помітки на полях зеленою ручкою (забороняється використовувати червону пасту!) Потім дайте роботу на виправлення дитині. Мета досягнута: помилки знайдені самою дитиною.

Давайте дитині вправи на повільне читання вголос та списування тексту. Займаючись з дитиною, пам’ятайте: після великої кількості поганих оцінок, неприємних розмов дома  вона повинна відчути хоч маленьких, але успіх.

Підхід "більше читати та писати” успіху не принесе. Краще менше, та якісніше.  Не читайте великих текстів і не пишіть об’ємних  диктантів з дитиною. На перших етапах може бути багато роботи з усним мовленням: вправи на розвиток  фонематичного сприймання, звуковий аналіз слова.Не хваліть сильно за невеликі успіхи, краще не сваріться та не засмучуйтесь, коли у дитини щось не виходить. Краще гармонійний стан спокою та впевненості в успіху – він буде налаштовувати на позитивні результати.