Головна » Статті » Мої статті

Особливості розвитку та підтримки дітей з порушеннями розумового розвитку в умовах інклюзивного навчання.

Порушення інтелектуального розвитку — складна особливість перебігу розвитку дитини, яка обумовлена органічним ураженням головного мозку й не обмежує можливості розвиватись і жити в суспільстві, маючи власні перспективи.

Діти з порушеннями інтелектуального розвитку — це діти, в яких є стійке порушення пізнавальної діяльності, що виникло в результаті органічного ураження головного мозку (уродженого чи набутого).

Особливістю пізнавальної діяльності такої дитини є її пасивність. У дитини з порушенням розумового розвитку відсутня потреба в «дослідженні», з'ясуванні властивостей предметів та явищ. Якщо повернути зображення на 90 чи 180 градусів, така дитина не впізнає предмет і назве якийсь інший.Ураховуючи все це, педагогу треба приділяти увагу розширенню досвіду дітей з порушеннями розумового розвитку.

Особливості дітей з порушеннями інтелектуального розвитку визначаються через розлади таких операцій, як аналіз, синтез, узагальнення, класифікація.

За глибиною дефекту розумову відсталість згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду (затверджена сорок третьою Асамблеєю ВООЗ 1 січня 1993 р.) поділяють на:

  • розумову відсталість легкого ступеня;
  • розумову відсталість помірного ступеня;
  • розумову відсталість тяжкого ступеня;
  • глибоку розумову відсталість;
  • розумову відсталість неуточнена.

 

Особливості формування особистості

Особливістю соціально-емоційного розвитку дітей з порушеннями розумового розвитку є дуже крихка, трохи завищена, необ'єктивна самооцінка. Легкірозумові порушення — це все-таки не хвороба, і їх не слід плутати із психічнимизахворюваннями. Такі діти здатні до навчання, хоча мають труднощі в цьомупроцесі.

 

У роботі з такими дітьми для педагога важливо знати найефективніші методи, прийоми та засоби навчання, які враховують особливості їхнього психічного розвитку:

    • особливе значення набуває супровід навчального процесу наочністю, що є засобом формування повноцінних знань, збагачення мовлення; наочність можна представити натуральними предметами, малюнками, картинками, схемами, діаграмами та посібниками;
    • навчальний матеріал повинен подаватись поступово з частими повтореннями; для учнів початкових класів, які мають порушення розумового розвитку, краще використовувати індуктивний метод формування знань (спочатку в досвіді дитини накопичуються факти, спостереження, якості та ознаки, а вже потім робляться узагальнення);
    • у навчальному процесі враховується значущість першочергового запам'ятовування; у зв'язку з цим навчальний процес будується таким чином, щоби перше сприймання об'єкта було вірним, повним і точним; учитель упереджує неправильне написання на дошці, помилкові відповіді, передбачає швидке й послідовне підкріплення, використання матеріалу, який має значення для учнів і відповідає їхнім інтересам;
    • важливо враховувати динаміку працездатності на уроці: діти з порушеннями розумового розвитку не можуть швидко, через 1—2 хвилини, включитись у роботу, їм потрібні вправи на мобілізацію їхньої уваги, дуже короткою є фаза оптимально продуктивної роботи, що зумовлює подання вчителем невеликого обсягу навчального матеріалу, нетривале пояснення та зміну видів діяльності на уроці.

 

Важливо також правильно організувати співпрацю вчителя та учня. Досвід інклюзивного навчання передбачає кілька видів такої співпраці:

  • ситуативний — учитель час від часу звертається до учня, тому що вважає, що більшість навчального матеріалу є недоступною для учня;
  • операційний — учитель бере ініціативу у свої руки, учить виконувати роботу таким чином, як уміє сам, — дивись, повторюй, роби, як я, роби самостійно;
  • особистісно-ціннісний — такий вид співпраці можна охарактеризувати так: «Я вірю, що в тебе все вийде. Я радію твоєму успіху». Такі відносини створюють доброзичливу атмосферу, учень стає більш упевненим, сміливим і самостійним.

 

Узагалі, робота вчителя з дітьми, які мають порушення розумового розвитку, потребує терпіння, спокою, відсутності поспіху та продуманості. У процесі роботи із цією категорією дітей можна виділити такі етапи:

  • забезпечення зовнішніх сприятливих умов для проведення уроків і мотивації навчальної діяльності (мотиваційний);
  • аналіз навчальних завдань, конкретне пояснення їх виконання (змістовно-операційний);
  • інформація про результати виконання роботи та самооцінювання (оціночний).

Основним завданням у роботі з дітьми, які мають порушення розумового розвитку, є:

  • сприяння соціальній адаптації дітей з порушеннями розумового розвитку;
  • формування й розвиток у них елементарних побутових навичок;
  • організація й забезпечення соціальної взаємодії дитини.

Навчання насамперед повинно орієнтуватись не на оволодіння знаннями, а на формування життєво важливих умінь і навичок. Особливістю навчання є розмитість меж між навчальними заняттями і щоденним життям, оскільки учні закріплюють знання та вміння у щоденній діяльності.

Педагог завжди повинен спиратись на позитивні якості й переважно збережені можливості дитини в освітньому процесі.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

1. Колупаєва А. А., Таранченко О. М. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-методичний посібник. – Київ, 2010. – (Серія «Інклюзивна освіта»).

2.Колупаєва А. А., Данілявічюте Е. А., Литовченко С. В. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник. Видавнича група «А.С.К.» 2012.

3. Кузь В. Особистісно орієнтована педагогічна технологія /В. Кузь // Сільська школа України. -2004 рік.

 

 

 

Консультант учитель-дефектолог,

  • Сіроштан В. М.
Категорія: Мої статті | Додав: opmpc (12.02.2018)
Переглядів: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: