Головна » Статті » Мої статті

Супровід дітей з порушеннями зору в умовах інклюзивного навчання.
На сьогодні в Україні порушення зору посідають перше місце серед інших розладів. До цієї групи належать сліпі (близько 10%) та слабозорі (люди із зниженим зором). Сліпими вважаються особи, у яких повністю відсутні зорові відчуття або ж ті, котрі мають лише незначну частку світловідчуттів (гострота зору до 0,004). Слабозорими - ті, хто має значне зниження зору (в межах від 0,05 до 0,2 при використанні коригуючих окулярів). Внаслідок неповного чи спотвореного сприйняття довкілля уявлення таких дітей певною мірою збіднені, фрагментарні, одержана інформація погано запам'ятовується. Діти відчувають труднощі під час читання, письма, практичних робіт; швидко стомлюються, що зумовлює зниження розумової та фізичної працездатності. Саме тому вони потребують дозованого зорового навантаження та охоронного режиму під час організації навчального процесу. З огляду на те, що упродовж навчання зір учнів може змінюватися (відповідно змінюватимуться офтальмологічні рекомендації), необхідна скоординована робота педагогів, шкільного лікаря, офтальмолога та батьків, які мають тримати під контролем допустимі фізичні та зорові навантаження учня. Організовуючи навчальний процес для таких учнів, педагог має враховувати офтальмологічні дані щодо ступеня зниження зору, характеру захворювання, особливостей його перебігу та прогнозу на майбутнє (можливість погіршення чи покрашення). З огляду на це, вчитель має бути поінформованим з рекомендаціями офтальмолога стосовно використання звичайних і спеціальних засобів корекції (окуляри, контакті лінзи тощо) та додаткових засобів, що покращують зір (збільшувальні лінзи, проектори, тифлоприлади, аудіозаписи, спеціальні комп'ютерні програми, що трансформують письмовий текст у звуковий та ін.). Педагог має знати, кому з учнів окуляри призначені для постійного використання, а кому для роботи лише на далекій чи близькій відстані та контролювати дотримання дітьми визначеного режиму. Необхідно навчити школярів орієнтуватися у приміщенні школи (до моменту, доки дитина не запам'ятає всі маршрути; у випадку яких-небудь змін, її слід супроводжувати); надавати, якщо це можливо, навчальні матеріали в інших форматах (шрифтом Брайля, крупним шрифтом, на аудіо касеті); дати можливість використовувати звукозаписуючі прилади і комп'ютери. Не слід забувати про те, що все написане має бути озвучено. Крім того, у приміщенні та на подвір'ї потрібно передбачити, аби всі наявні перешкоди виділялися контрастними кольорами (крайні сходинки, двері тощо). Кілька порад вчителеві - Через кожні 10-15 хвилин учень має 1-2 хвилини перепочити, роблячи спеціальні вправи. - Освітлення робочого місця учня має бути не менше 75-100кд/м2. Приберіть усі перешкоди на шляху до робочого місця учня. - В унаочненнях доцільно збільшити шрифт, фон зробити не білим, а світло-жовтим чи світло-зеленим. - Пишучи на класній дошці, намагайтеся розташовувати матеріал так, щоб в учня він не злився в суцільну лінію. З'ясуйте, написи яким кольором крейди учень бачить краще. - Давайте можливість учням підійти до дошки чи унаочнення, щоб краще роздивитися написане. Озвучуйте все, що пишете. - Намагайтеся все, що пишете на дошці, продублювати роздатковим матеріалом. - Зверніть увагу на якість роздаткового матеріалу: має бути матовий, а не глянцевий папір, шрифт великим і контрастним. - Учневі з порушенням зору потрібно більше часу на виконання вправ, читання тексту. Не переобтяжуйте учня читанням великих текстів під час самостійного опрацювання матеріалу, краще поясніть ще раз усно, переконайтеся, що він все зрозумів. - 3 таких предметів як література, історія, географія тощо можна використовувати аудіозаписи. Такі організації як УТОС мають аудіо бібліотеки літературних творів та інших навчальних матеріалів, якими вчитель може скористатися для індивідуалізації занять зі слабозорими учнями. - Доцільно переглянути вимоги до письмових робіт. Іноді слабозорому учневі необхідно писати з використанням трафарета, щоб правильно розташувати текст та сторінці та дотримуватися рядків. - Частіше перевіряйте розуміння учнем матеріалу, який подається на уроці. - Стежте за поставою учня, водночас, не обмежуйте його, коли він близько підносить текст до очей. - Дитина може погано бачити вираз вашого обличчя і не розуміти, що ви звертаєтеся саме до неї. Краще підійти до учня, і торкаючись його, звернутися на ім'я. - Не робіть зайвих рухів і не закривайте учневі джерело світла, не використовуйте невербальні засоби спілкування (кивання головою, рухи рук тощо).
Консультант тифлопедагог ОПМПК Гаврилюк З.І..
Категорія: Мої статті | Додав: opmpc (01.10.2013)
Переглядів: 525 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: