Особлива дитина

Серед порушень психофізичного розвитку у дітей дошкільного віку вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. І це не випадково. Мовлення – дуже складна психічна функція. Його нормативний розвиток можливий лише за умови сформованості мислення, уваги, пам”яті, сприймання (насамперед слухового, зорового), рухової сфери дитини тощо. Будь – яке відхилення у розвитку названих процесів обов”язково позначається на стані мовлення дитини.

Ось чому всі батьки мають знати, які мовленнєві порушення найчастіше трапляються у дітей дошкільного віку, у чому вони виявляються, які можуть мати наслідки для психічного розвитку дитини та для її навчання у школі.

Дислалія належить до найпоширеніших порушень мовленнєвого розвитку у дошкільнят.

Дислалією називають порушення звуковимови, не пов”язаної з вадами слуху, порушеннями іннервації мовленнєвого апарату чи недоліками розумового розвитку дитини.

Причини її виникнення можуть бути дуже різними, назвемо основні:

- порушення у будові артикуляційного апарату ( механічна               дислалія),

- наслідування,

- недоліки слухового сприймання звуків,

- негативні біологічні та соціальні чинники,

Дислалія може виявлятися двояко:

- спотворення звука, коли звук, який вимовляє дитина, відрізняється від нормального наявністю присвисту, надмірного шуму, призвуків тощо,

- заміна одного звука іншим.

         У попередженні дислалії важливе місце посідає формування                      правильної мовленнєвої культури. Дитина має чути чітке, правильне мовлення дорослих, щоб наблизити свою звуковимову до мовної норми.

         Профілактиці дислалії сприяють розпочаті в молодшому дошкільному віці стимулювальні вправи з розвитку органів артикуляції та дрібної моторики пальців рук.

Консультант – логопед ЧОПМПК  Г.Б.Орловська