Пропозиції психологам щодо удосконалення роботи шкільної ПМПК
| Для забезпечення ефективного вивчення психологом новоприбулої дитини пропонуються такі методики:
1.Багатофакторний особистісний опитувальник Кеттела – аналіз структури особистості,виявлення особистісних проблем і порушень адаптації.
2.Методика Шмішенка – аналіз характерологічних особливостей.
3.Методи семантичного диференціалу (СД) – визначення суб’єктивних феноменів у структурі особистості.
4.Методика Дембо-Рубінштейна – самооцінка особистісних рис.
5.Модифікована шкала Пірс - Харіс – визначення якості життя через вивчення самооцінки.
6.Методика полярних профілів Каган і Шац – вивчення змін самооцінки дітей.
7.Модифікована оцінка шкільного інтелекту за Терманом.
8.Опитувальник АСВ – аналіз сімейних взаємин.
9.Сімейна соціограма (оцінка матір’ю якості життя її дитини).
10.Методика визначення акцентуацій за Леонгардом.
Завдання психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами:
1.Недопущення появи у дитини психопатичних рис особистості під впливом особливих умов її виховання та навчання.
2.Недопущення затримки в набутті знань і розвитку особистості під час перебування дитини в спеціальному закладі.
3.Формування позитивного ставлення до дефекту, прагнення перебороти його.
4.Проведення просвітницької роботи серед працівників закладу щодо особливостей дітей з особливими потребами.
5.Оптимізація спілкування з однолітками, батьками, педагогами.
6.Допомога дітям в усвідомленні особистісного вибору, у конструктивному розв’язанні конфліктів.
7.Заохочення до виявлення особистих пізнавальних інтересів дитини, її самостійності.
8.Допомога у самостійному опануванні системою відносин зі світом і самим собою.
9.Психолого-педагогічний супровід необхідно проводити в рамках особистісно-орієнтованого підходу.
Головним напрямком психологічного супроводу є корекційна робота:
1.Корекція пізнавальних процесів.
2.Корекція емоційних порушень.
3.Корекція патологічних рис характеру.
4.Корекційна робота з батьками.
При проведенні психокорекційних заходів потрібно ретельно вивчити такі показники:
1.Особистісні риси дитини,її зв’язок із соціумом.
2.Вікові і соціальні показники якості життя.
3.Наявність чи відсутність кореляції (залежності) між психологічним аспектом якості життя дитини та якістю життя його близького оточення.
Правила, яких потрібно дотримуватись при роботі з дітьми з особливими потребами:
1.Ставтесь до дитини з особливими потребами як до такої, яка потребує спеціального навчання, виховання та догляду.
2.На основі спеціальних рекомендацій, порад і методик поступово і цілеспрямовано:
- навчати дитину альтернативних способів спілкування;
- постійно нагадувати основні правила поведінки;
- прищеплювати навички самообслуговування;
- розвивати всі види сприймання: зорове, слухове, тактильне.
- виявляти і розвивати творчі здібності дитини.
3.Створити середовище фізичної та емоційної безпеки.
4.Рідним та близьким дитини потрібно постійно нагадувати:
- сприймати її такою, якою вона є;
- підтримувати її в пізнанні нового;
- більше розмовляти з дитиною,більше слухати її.
- надавати дитині можливості вибору: в їжі, одязі, іграшках, тощо.
- не піддаватись усім примхам та вимогам дитини;
- не вимагати від неї того, чого вона не здатна зробити.
|
| Категорія: Мої статті | Додав: opmpc (16.02.2016)
|
| Переглядів: 571
| Рейтинг: 0.0/0 |