Особлива дитина

  Для успішної реалізації інклюзивних програм надзвичайно важлива ефективна співпраця педагогів і родин дітей з особливими освітніми потребами. Психолог відіграє важливу роль у  налагодженні стосунків між педагогами, фахівцями та батьками.

  Вчені виділяють три фактори, які допомагають школі залучати батьків до активної участі в ухваленні всіх рішень, що стосуються дитини:

• сприятлива атмосфера, коли педагогічний колектив дружньо налаштований і допомагає в усьому;
• постійне двостороннє спілкування між родиною дітей і школою;
• сприйняття батьків як колег.

  Налаштованість школи на співпрацю з батьками виявляється в діях адміністрації, класного керівника, психолога і соціального педагога. Досвід такої роботи залежить від того, яким чином загальноосвітні навчальні заклади тлумачать і реалізовують своє бачення роботи з батьками. Шкільна адміністрація має усвідомити: батьки та родини відіграють важливу роль в освіті своїх дітей. Основу для розуміння родин та їхньої готовності до співпраці зі школами забезпечує так звана модель родинних характеристик, що зумовлюють взаємодію, пов'язану з результатами сімейних функцій.

Серед цих характеристик наступні:

1. Члени сім'ї не діють ізольовано. Діти та батьки перебувають під впливом родинної системи, членами якої вони є.
2. Так само як і школи, вони є системами, що об'єднують адміністрацію, педагогів та учнів.
3. Сімейні системи керуються у своїй діяльності впливом власної культурної та історичної спадщини, складу родини, де кожний з членів має індивідуальні психологічні та біологічні особливості.
4. Сімейні системи створюються на різному ґрунті й характеризуються різноманітністю.
5. Якщо діти живуть у сім'ї з певними традиціями поведінки, що відрізняються від правил, усталених у родинах їхніх однокласників, то у них виникнуть проблеми адаптації до шкільної системи.
6. Коли в сім'ї відбуваються важливі події (народження дитини, хвороба одного з членів родини, переїзд на нове місце проживання), родинна система має відповідним чином адаптуватися. Ці зміни можуть бути раптовими чи поступовими, позитивними чи негативними. Педагоги мають знати, що відбувається в родині дитини, аби належним чином реагувати на це і надавати їй допомогу.
7. Крім того, сімейна система - відкрита, перебуває у постійному взаємообміні з навколишнім  середовищем.

  Ці засади узгоджуються з орієнтованою на сім'ю практикою, що дедалі активніше поширюється у вітчизняній освіті. Вона базується на переконаннях і цінностях, що:

• визнають важливість сімейної системи для розвитку дитини;
• поважають членів родин як людей, котрі ухвалюють рішення щодо дітей і самих себе;
• надають сім'ям допомогу в розвитку та вихованні дітей.

   Для педагогів практика, орієнтована на сім'ю, означає: визначення цілей і шляхів їх досягнення, погоджених із родинами. Це підвищує вірогідність отримання бажаних результатів, впевненість і компетентність, здатність батьків і родичів ухвалювати рішення стосовно їхньої дитини та всієї родини упродовж усього життя.

Підготувала: консультант практичний психолог фахівець з питань інтелектуального розвитку дитини

Мусієнко Н.В.