Основна мета кондуктивної терапії – інтеграція дитини з обмеженими можливостями в звичайне суспільство і звичайне життя. Це певний стиль життя, якому навчається не тільки дитина, але і вихователі.
Кондуктивна терапія направлена на навчання дитини не абстрактним фізичним вправам, а рухам, які стануть в нагоді в житті. Обов'язкова ігрова форма занять. Наприклад, обігрування різних побутових ситуацій (причісування, одягання і ін.) на іграшках, на іншій людині, на собі. При цьому дуже важливо викликати у дитини довільний інтерес до занять (тобто мотивацію), а не автоматичне повторення заучених вправ.
Одним з головних секретів успіху кондуктивної терапії є безперервність занять. Оптимальні результати досягаються, коли з дитиною починають займатися з перших місяців життя, оскільки в цьому віці ще можна погасити вплив тонічних рефлексів, ще не закріпилися патологічні пози, особливо у дітей з ДЦП.
Кондуктивна терапія призначається для дітей із:
- ДЦП
- різні види затримки психомовного розвитку
- наслідки травматичних ушкоджень центральної і периферичної нервової системи
Протипоказання:
1. Високий ступінь інтелектуальної недостатності
2. Супутні психічні порушення (агресивність, непередбачуваність поведінки)
3. Декомпенсована внутрішньочерепна гіпертензія з частими судомними нападами (не менше 3 разів на день на фоні протисудомної терапії)
4. Декомпенсовані стани серцево-судинної, легеневої і інших внутрішніх систем.
Для занять кондуктивною терапією групи формуються на підставі:форми захворювання, рівня інтелектуального розвитку, рівня рухового розвитку
Цілі занять:
- посилення мотивації до руху і пізнавання нового
- вироблення самостійності, посидючості, бажання досягати мети
- навчання самооцінці і самоконтролю
- покращення крупної і дрібної моторики, можливості самообслуговування.
Індивідуальні цілі ставляться залежно від спільного обстеження неврологом, психологом і логопедом:
- Формування рухів при важких формах ДЦП.
- Погашення пізно-тонічних рефлексів.
- Придушення гіперкінезів.
- Зменшення спастики.
- Збільшення об'єму рухів в суглобах.
- Поліпшення рівноваги, координації рухів, орієнтування в просторі і схемі тіла (при атонічній і мозочковій формах ДЦП).
- Поліпшення кінематичного малюнка руху.
- Розвиток пам'яті, увага, емоційних реакцій.
- Робота з логопедичними проблемами.
РОЗВИТОК ЗАГАЛЬНОЇ МОТОРИКИ
Для досягнення позитивних результатів пропонуються вправи, що по’єднують ритміку, музику та фізичне навантаження.
Слід пам’ятати, що при виконанні завдань необхідно слідкувати за тим, чи правильно і чи в повному обсязі дитина його робить. Також увагу приділяють диханню, вчать співставляти з рухами вдих та видих.
А головне – дитина не повинна сильно виснажуватися від вправ, нудьгувати чи капризувати під час їх виконання.
Рекомендовані вправи сприяють удосконаленню так званих основних рухів: хотьби, бігу, повзання, кидання, стрибків, координації рухів, здатності підтримувати рівновагу тіла.
- Гра „Хто так ходить?” – під відповідну музику наслідується хода різних тварин (спочатку з поживленням образу у вигляді демонстрації зображення даної тварини, пізніше – тільки з орієнтуванням на тональність і швидкість музики). Так само можна запропонувати дитині зобразити погодні явища (сніг – повільно кружляти, дощ – підстрибувати, буревій – пересуватися різко, швидко тощо).
- Координація рухів (дій) в залежності від зміни музичної тональності та ритму: при зупинці мелодії – спинятися, при її початку – рухатися; бадьора мелодія – маршувати, спокійна, мелодійна – кружляти, „лягати спати” тощо.
- Розучування елементів танцю (український народний танець „Гопак”): чергування п’яти-носочка, притупування, „присядка”, попарний біг по колу тощо.
- Фізичні вправи:
- біг у мішках;
- біг з обминанням перешкод у заданому напрямку;
- стрибки зі скакалкою;
- стрибки на невеликі відстані (гра „Бережки”: перестрибування „річки” – ділянки, відокремленої з двох боків канатами або скакалками, „Бережками”) та через незначні перешкоди (низько натягнутий канат, невеликий м’який валік, м’яч тощо);
- стрибки з почерговою зміною ніг (гра „Пеньки”: перестрибування з почерговою зміною ніг з центру одного обруча в центр іншого, які розташовані не паралельно, а навкіс);
- кидання кульок (невеликого м’яча) у корзину на відстані;
- балансування на гімнастичній лаві (перехід її) у різні способи – передом або боком, приставним шагом;
- підтягування (ковзання) по гімнастичній лаві у горизонтальному положенні вперед та назад;
- елементи командних ігор (естафети із залученням вищезгаданих вправ).
РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ
Ручна умілість та зорово-рухова координація розвиваються в різноманітних видах образотворчої діяльності. Можна рекомендувати наступні вправи за такими напрямками роботи:
- ліплення – створення образу птаха (на зразок димковських глиняних іграшок), фігури людини, тварин у русі (не частинами, а з цілого шматка спеціального тіста або пластиліну), самостійне (творче) ліплення за власною ініціативою;
- малювання – зафарбовування контурів, декоративне малювання за мотивами народних вишиванок та розписів, малювання кімнатних рослин з натури, „вільне” малювання – на тему, обрану дитиною;
- аплікація – вирізання і наклеювання на цупкий картон симетричних фігур з паперу, складеного вдвічі: рибок, ваз, квітів, фігур людей, листя тощо; елементи комбінованої аплікації – одні частини аплікації вирізають з паперу, складеного вдвічі, а інші – на око або за обведеним шаблоном з поступовим ускладненням сюжету.
- робота з штучним і природнім матеріалом – нанизування бусин, протягування шнурка крізь отвори в імпровізованому (вирізаному з картону) або справжньому черевику, сортування бобових (білої-коричневої фіолетової квасолі) або гудзиків (різних за кольором та величиною), аплікація та складання композицій з природнього („Дерева”, „Кораблик” – з висушеного листя різних порід дерев, „Їжачок” – каштан, сірники, пластилін тощо);
- конструювання, мозаїка – побудова/викладання мозаїки за взірцем, за словесною вказівкою, самостійно (творчо).
Список літератури
- Александров А.А., Бараш Б.А. идр. Личностно-ориентированная интегративная психотерапия: Методичиские рекомендации. — СПб., 1992.
- Десятов Т.М., Коберник О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім закладом. — Харків: Освіта, 2003.
- Калмиков Г.В. Випереджаючи свій час: гуманістичний погляд у майбутнє // Педагогіка і психологія. — 2000. — № 4. — С. 116.
- Осадько О. Технології психологічного консультування. —К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. — 128 с.
- Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. — М.: ТЦ «Сфера», 2005. — 512 с.
Підготувала Міщенко В. І.
|